Аліменти від держави

Останнє оновлення: 29 жовтня 2022

Як правило, після розірвання шлюбу традиційно піднімається питання про сплату аліментів і лише одиниці сплачують їх в добровільному порядку. Однак, сьогодні навіть рішення суду, яке встановлює обов'язок сплати аліментів, не є гарантією отримання відповідних коштів для утримання дитини. І на жаль, як показує практика, такі випадки досить поширені.

В такому разі держава готова підставити своє плече та допомогти у скрутній ситуації, а юристи та адвокати Адвокатського об'єднання «Альва Прайвесі» в свою чергу детально розкажуть про всі юридичні аспекти, які потрібно знати, аби належним чином оформити тимчасову державну допомогу.

Який порядок призначення допомоги дітям від держави?

Насамперед необхідно чітко окреслити випадки, коли держава може сплачувати дітям аліменти замість боржника.

По-перше, коли боржник всупереч закону не сплачує аліменти вже як шість місяців. Цей факт повинен бути підтверджений рішенням суду та довідкою виконавчої служби.
По-друге, коли щодо платника аліментів проводиться кримінальне переслідування або ж він знаходиться на примусовому лікуванні чи у місцях позбавлення волі. А також, якщо його визнано недієздатним (лише в судовому порядку) або він перебуває на строковій військовій службі. Зазначені обставини підтверджуються довідкою відповідної установи.
По-третє, в разі, коли місце проживання боржника не може бути встановлено. На підтвердження долучається повідомлення органу внутрішніх справ.

Отримати таку допомогу дітям від держави ви можете за місцем вашого проживання. Для цього вам слід звернутись до органу соціального захисту населення з відповідним пакетом документів. А саме необхідно подати:

заяву встановленої форми (зразок можна скачати за посиланням);
копію свідоцтва про народження дитини;
декларацію про доходи та майновий стан;
документ, що підтверджує існування відповідної підстави для отримання виплат.

Строк призначення виплат дітям

Звертаємо вашу увагу, що з 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт).

Уповноважений орган зобов'язаний прийняти рішення, а саме призначити або відмовити в призначенні допомоги протягом 10 календарних днів з моменту отримання усіх документів.

Держава призначає таку виплату лише строком на шість місяців. В разі, якщо після закінчення цього періоду, підстави для виплат продовжують існувати, вам необхідно поновити строк для виплат.

Який розмір аліментів від держави?

Аби розрахувати суму виплат аліментів, які ви можете отримувати, необхідно від 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відняти середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців (далі – дохід на одну людину).

Щоб розрахувати дохід на одну людину, потрібно суму доходів за шість місяців, що передують зверненню, поділити на 6 і потім отримане число поділити на кількість членів сім'ї.

Для того, щоб краще зрозуміти суть розрахунку, пропонуємо наочний приклад.

Сім'я складається з 3 осіб: мати – безробітна, дитина у віці 2 років та вітчим, який протягом останніх шести місяців отримує заробітну плату в розмірі 2010 грн/міс. При цьому, вітчим дитину не всиновив, а батько відмовляється сплачувати аліменти. Відповідно дохід на одну людину становить 670 грн ((12060÷6) ÷3=670).

Таким чином, різниця між 50% прожиткового мінімуму для дворічної дитини (889,5 грн.) та доходом на одну людину в сім'ї (670 грн.) становить 219,5 грн. Отже, в такому разі держава сплачуватиме "аліменти" в розмірі 219,50 грн. щомісяця.

Адвокати нашої адвокатської компанії звертають вашу увагу: якщо сума доходу на одну людину перевищує 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то в такому сім'я не має права на отримання тимчасової допомоги від держави.

На перший погляд, призначення тимчасової допомоги від держави може здатися досить простою процедурою. Однак, насправді, найменші неточності при заповненні та зборі документів можуть затягнути процес оформлення виплат таких аліментів дітям, а то й взагалі, бути причиною для відмови у їх виплаті.