Однією з передових тем людства та науки зараз являється питання створення розвинутого та досконалого штучного інтелекту, який міг би замінити людську фізичну та інтелектуальну працю в багатьох, якщо не всіх, сферах нашого життя, починаючи від прибирання розумним будинком, пилососом наших домівок, вулиць до виконання різних інтелектуальних робіт з написання документів, контролю за виробництвом, введення статистики, аналізу інформації та багато чого іншого, що сьогодні нам може бути важко уявити, про що вже було створено десятки фільмів, мультфільмів, статей, історій, стартапів та інших наукових механізмів.
Тому сьогодні ми розглянемо ряд питань з приводу інтеграції штучного інтелекту в наше життя та юриспруденцію, а саме: застосування штучного інтелекту та прав людини, етично-правові проблеми його застосування, майбутній правовий статус та можливості існування прав у машин, які володіють штучним інтелектом.
Застосування штучного інтелекту та права людини
Почнемо з першого питання - застосування штучного інтелекту та прав людини. Розвинутий штучний інтелект може виконувати ряд задач, які будуть перед ним поставленні, щодо прав людини. Наприклад, при подачі позовної заяви, просто заяви, скарги й так далі аналізувати ці документи та перевіряти чи має така людина повноваження щодо подачі документу до суду з приводу цієї справи чи ні, перевіряти чи має право особа звертатися до суду з того чи іншого приводу.
Аналізуючи текст документу, визначати його недоліки або неможливість взагалі подачі такого документу, повідомляти про це як заявника, так і робітників установи, до якої надійшов документ. Також як приклад, штучний інтелект може застосовуватися в трудових відносинах, окрім формування документів, він може перевіряти відповідність особи, яка наймається на роботу, вимогам, які висуває законодавство щодо певного роду професій, перевіряти кваліфікацію такого кандидата, проводити співбесіди та знову ж багато чого іншого, при чому залишаючи фінальне рішення про прийняття на роботу на відповідальну на підприємстві особу. Або ж вирішувати питання про дисциплінарні покарання за вчинення діяння, за яке передбачена така відповідальність.
Таким чином ми можемо використовувати штучний інтелект у сфері юриспруденції для перевірки достатності об'єму наших прав для здійснення тих чи інших дій.
Щодо етично-правових проблем застосування штучного інтелекту
Іноді може статися так, що недоречно надавати можливість такому інтелекту вирішувати ті питання, які за своєю природою можуть з відповідальністю та правильно зробити живі люди або ж завжди існуватиме ризик збою в роботі штучного інтелекту, через який він може прийняти невірне рішення.
Тому з етичної точки зору декі процеси та обов'язки мають бути закріпленні виключно за людьми та буде неправильно висунути наші повсякденні завдання за межі здійснення людської діяльності, тому що людина за своєю природою має щось робити. Якщо штучний інтелект робитиме все за нас, то для людства кожен день буде відпочинком, що в свою чергу спричинить відсутність задоволення від нього.
Зараз ми працюємо та розуміємо, що після роботи нас чекає релакс, що в свою чергу надає сенс тому, що ми робимо. Також важливо зазначити, що з інтеграцією штучного інтелекту порушиться система винагородження людської праці. Сьогодні всі отримують винагороду залежно від виконаної роботи, відповідно через застосування штучного інтелекту її обсяги впадуть у рази, що спричинить скорочення робочих місць та розмірів заробітних плат.
Майбутній правовий статус штучного інтелекту та можливості існування прав у машин
Останні два підняті нами питання, а саме: майбутній правовий статус штучного інтелекту та можливості існування прав у машин, які володіють штучним інтелектом - ми вирішили об'єднати в одне, адже думка щодо них у нашої команди ідентична. Правовий статус штучного інтелекту має в загальному залишатися на рівні звичайних нерухомих речей з подальшим утворенням спеціального законодавства щодо регулювання більш конкретних питань з створення інтелекту, його використання, права власності, встановлення заборон, обов'язків та прав власника, відповідальності за порушення встановлених заборон й так далі.
Це досить важливе питання, яке потребує співпраці зі спеціалістами з розробки та користування штучним інтелектом. Щодо останнього питання ми вважаємо, що було б неправильним наділяти неживий механізм, створений людиною, якимось об'ємом прав. Людство не має персоніфікувати, олюднювати штучний інтелект. Може колись у майбутньому це й буде доречно, як ми це бачимо в фільмах та мультфільмах, але в 2023 році точно про це йти мова не може.
Таким чином, не було б доречним перекладати усі процеси та обов'язки на штучний інтелект, адже людина має здійснювати над ним контроль. Ми притримуємось позиції, що навіть за наявності таких можливостей у людини розвантажитись від справ, вона має хоча б мінімально фігурувати у найважливіших сферах нашого життя та не стати такими собі "овочами", позбавленими особистості та одних з основних ознак людини. Як-не-як у багатьох людей є хобі, деякі люди сприймають свою роботу як хобі, тому це неправильно забрати у самих себе повноцінне життя. Наша робота – це також невід'ємна частина нашого життя, яка хоч й частково, але робить з нас людей, ким ніколи не стануть механізми, які людина наділила штучним інтелектом.
Отже, наша команда вважає, що повний перехід до глобального застосування штучного інтелекту у всіх сферах нашого життя, у тому числі й в сфері юриспруденції, буде великою помилкою, що викличе ряд проблем пов'язаних як з розвитком самого інтелекту, так й з існуванням людства у тому вигляді, в якому ми бачимо його зараз. Штучний інтелект слід лише частково інтегрувати у людську діяльність таким чином, щоб не втратити можливість зватися людьми не тільки з біологічної точки зору.
