Протягом останніх двох років в Україні спостерігається міграційна активність небачених масштабів: мільйони українців, рятуючись від війни, стали ВПО або виїхали за кордон. Крім того, чимало хто опинився на тимчасово непідконтрольних Україні територіях. Все це ускладнює здійснення багатьох юридичних процедур, зокрема – спадкування.
Законодавець намагається віднайти оптимальні рішення аби максимально захистити права та інтереси спадкоємців в умовах воєнного стану. Тому в нормативно-правову базу по кілька разів вносяться зміни. Найсвіжіші з них – це два закони: №3449-IX й №3450-IX, які набрали чинності з 30 січня 2024-го. Як прийняти спадщину зараз, враховуючи ці закони? Розбираємося в нюансах!
Про місце відкриття спадщини
Найважливіша зміна згідно з Законом №3450-IX від 08.11.2023 – повернення до старої редакції статті 1221 Цивільного кодексу України. З 22 травня 2023 до 30 січня 2024 рр. місцем відкриття спадщини визначалося місце, де хтось зі спадкоємців подав першим заяву. Тобто можна було звернутися у будь-яку нотаріальну контору на підконтрольних Україні територіях, щоб там завели спадкову справу.
Увага! Відповідно до чинної зараз редакції ст. 1221 ЦК за загальним правилом місцем відкриття спадщини слід вважати місце, де останнім часом проживав спадкодавець. Коли про нього невідомо, то спадщина може відкриватися:
- де знаходиться нерухоме майно (все чи основна частина);
- де знаходиться переважна частина рухомого майна (у разі коли нерухомість відсутня).
Однак коли спадкодавець помер на тимчасово непідконтрольній нашій державі території, у зоні бойових дій чи за кордоном, то зазначене вище загальне правило не діятиме.
Особливості відкриття спадщини, якщо спадкодавець помер на тимчасово непідконтрольній території
Загальне правило стосовно місця відкриття спадщини, викладене в ст. 1221 ЦК, не діє, якщо йдеться про населений пункт / територію:
- що тимчасово окупований / окупована Російською Федерацією;
- де органи держ. влади тимчасово не здійснюють / не в повному обсязі здійснюють повноваження;
- де ведуться бої.
Про це зазначається в п. 21 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Дане положення буде чинним протягом всього періоду дії правового режиму воєнного стану та ще 6-ти місяців після його скасування чи закінчення. А отже, встановлюються спеціальні правила стосовно оформлення спадщини. Особа-спадкоємець може подати заяву в будь-яку нотаріальну контору на підконтрольній Україні території.
До відома! Попередньо потрібно зробити ще один дуже важливий крок – встановити факт смерті спадкодавця. Адже жоден документ, виданий на тимчасово непідконтрольній нашій державі території, зокрема органами окупаційної влади, не є дійсним на підконтрольній території. Не виключення й свідоцтво про смерть.
Тому перед поданням заяви нотаріусу спадкоємцю потрібно звернутися до місцевого суду для встановлення факту, що має юридичне значення, а саме – факту смерті (згідно з положеннями ст. 315 ЦК). На підставі рішення суду буде зроблено відповідний запис в Державний реєстр актів цивільного стану громадян. Відповідно, витяг з реєстру слід прикріпити до заяви нотаріусу.
Чим керуватися, якщо спадкодавець помер за кордоном?
Основним дороговказом буде Закон №2709-IV «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005. Саме відповідно до його положень і встановлюють місце відкриття спадщини. Ще потрібно керуватися нормами міжнародних договорів між Україною та тією державою, де помер спадкодавець.
Важливо! Якщо у такій справі йдеться про нерухоме майно, розташоване на території нашої держави, то спадкоємцю потрібно звертатися з відповідною заявою за місцем розташування майна до органу, уповноваженого вчиняти нотаріальні дії. Подання заяви щодо прийняття спадщини за законодавством держави, в якій помер спадкодавець, не звільняє спадкоємця від потреби подавати подібну заяву за місцем розташування нерухомості.
В ст. 71 закону №2709-IV закріплено: спадкування нерухомості врегульовується правом держави, де вона знаходиться. Коли нерухоме майно підлягає держреєстрації в Україні, то спадкування здійснюється за нормами права України.
Також читайте статтю наших юристів про те, як оформити спадщину в Україні, якщо ви перебуваєте за кордоном.
Про строки оформлення під час воєнного стану
Тимчасово постановою Кабміну №164 від 28 лютого 2022-го перебіг строку на прийняття спадщини міг зупинятися, хоча не більш ніж на 4-ри місяці. А отже, загальний строк міг бути не шість місяців, а десять. Але 18 червня 2023 року ця норма була скасована.
Однак нові зміни до законодавства захищають права спадкоємців у тих випадках, коли державна реєстрація смерті спадкодавця відбувається значно пізніше, ніж відбулася смерть цієї особи. Тобто нами вище вже згадувалася ситуація, коли спадкодавець помирає на тимчасово непідконтрольній території, а спадкоємець змушений для встановлення факту його смерті звертатися до суду. І тільки за судовим рішенням здійснюється реєстрація смерті. Між смертю особи та державною реєстрацію смерті за таких обставин може пройти кілька місяців. У спадкоємця може залишитися обмаль часу на оформлення документів.
Важливо! Згідно з п. 20 Прикінцевих положень ЦК, якщо державна реєстрація смерті особи відбулася пізніше ніж через 1 місяць після самої смерті, строки обчислюються з моменту реєстрації смерті. Таке спеціальне правило встановлюється на весь період дії воєнного стану й ще протягом 2-х років з моменту його скасування чи закінчення.
Приклад обчислення строку на прийняття спадщини
Особа померла на тимчасово окупованій території 1 лютого 2024 року. Спадкоємець звернувся до суду на підконтрольній нашій державі території для встановлення факту смерті, отримав рішення та звернувся з ним до органу ДРАЦС. Зрештою 15 березня було зареєстровано факт смерті. Отже, строк на прийняття спадщини обчислюється не з 1 лютого, а з 15 березня. Спадкоємець має час, щоб подати заяву нотаріусу, до 15 вересня 2024-го.
У вас залишилися запитання або є невирішена проблема зі спадщиною? Звертайтеся до фахівців Альва Прайвесі, щоб отримати правову консультацію та підтримку!
Автор: Адвокат Тетяна Шапошнікова.
