Після початку повномасштабної війни українські суди все частіше розглядають клопотання про призупинення розгляду справ щодо аліментних зобов'язань, в тому числі зміни їх способу/розміру стягнення. Основним аргументом відповідачів є їх служба у Збройних Силах України та неможливість брати участь у судовому процесі.
Обґрунтування клопотань про зупинення справ
На перший погляд, такі вимоги мають правове підґрунтя. Адже пункт 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України чітко встановлює обов'язок суду зупинити провадження, коли учасник справи проходить службу в ЗСУ або інших військових підрозділах, що переведені на воєнний стан або беруть участь у військових операціях.
Недостатність самого факту мобілізації
Проте судова практика демонструє, що одного лише факту перебування на військовій службі недостатньо для автоматичного призупинення справи. Як зазначає адвокат з аліментів Альва Прайвесі, показовим є рішення Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №557/1226/23.
У цій справі відповідачка надала суду офіційну довідку про проходження військової служби, однак не змогла підтвердити, що її підрозділ дійсно переведений на воєнний стан або залучений до активних бойових дій. Крім того, з'ясувалося, що жінка-військовослужбовець продовжувала ставити підписи на процесуальних документах, підтримувала зв'язок через свого правового представника та фактично брала участь у розгляді справи.
Принцип найкращих інтересів дитини
Верховний Суд підкреслив, що за таких обставин зупинення провадження було б передчасним та порушувало б баланс інтересів сторін процесу. Особливо важливими є інтереси дитини, які згідно зі статтею 3 Конвенції ООН про права дитини мають пріоритетне значення у всіх справах, що її стосуються.
Критерії для зупинення провадження у справі
На основі цього рішення Верховний Суд сформулював чіткі умови, за яких зупинення провадження за участю військовослужбовця є виправданим:
- статус військового підрозділу - частина дійсно переведена на воєнний стан або активно бере участь у бойових операціях;
- характер службових обов'язків - відповідач безпосередньо виконує бойові завдання;
- фактична неможливість участі - особа не може взяти участь у судовому засіданні жодним способом: ні особисто, ні в режимі відеоконференції, ні через уповноваженого представника.
Рекомендації і значення для учасників процесу
Ця правова позиція має практичне значення для осіб, які приймають участь у судовому процесі, - як для позивачів, так і для відповідачів - військовослужбовців у справах про аліменти:
- Для позивачів: не варто відразу погоджуватися на зупинення справи лише через факт мобілізації відповідача. Важливо з'ясувати реальні умови його служби та можливості участі в процесі.
- Для відповідачів: для обґрунтування клопотання про зупинення необхідно надати докладні докази про характер служби, статус підрозділу та об'єктивну неможливість процесуальної участі.
Значення та орієнтир для судової практики
Це рішення Верховного Суду встановлює важливі орієнтири для судів нижчої ланки. Воно демонструє, як поєднувати повагу до військового обов'язку громадян із захистом прав дітей на належне утримання.
Особливо актуальним це питання стає у контексті зміни способу або розміру стягнення аліментів, коли зміна обставин може суттєво вплинути на матеріальне становище дитини. Детальніше про процедуру зміни аліментів можна дізнатися з нашого спеціального матеріалу.
Автор: Юрист Софія Огієвич.
