«Після розлучення все, що оформлене на мене, — моє». «Кредит оформлений на дружину — отже, вона і боржниця». «Квартиру чоловік продав без моєї згоди — зробити нічого не можна». Подібні твердження дедалі частіше лунають у майнових спорах подружжя — і так само регулярно їх спростовує Верховний Суд. Касаційний цивільний суд (КЦС) опублікував огляд судової практики щодо цивільно-правових аспектів поділу спільної сумісної власності подружжя та захисту майнових прав (частина ІІ): 52 сторінки систематизованого досвіду, 33 правові позиції у дев'яти напрямах — від шлюбного договору до виконавчого провадження, кожна з посиланням на конкретну постанову ВС.
Документ складено управлінням аналітичної роботи КЦС (за редакцією судді ВС, доктора юридичних наук професора Євгена Петрова, Київ, 2026) і він уже став настільним для практикуючих у сімейних справах адвокатів. Ми перечитали його, провели аналіз і стисло виклали головне: які правові позиції Верховний Суд сформулював для судів і на що звертати увагу у майнових спорах подружжя.
Коротко: шлюбний договір із роздільним режимом майна законний і оцінюється на момент підписання, а не «заднім числом». Другий з подружжя не стає боржником автоматично — потрібні інтереси сім'ї та реальне використання коштів на її потреби. Продаж спільного майна без згоди — особливо родичам за заниженою ціною чи через торги за особистий борг — ефективно скасовується. А позовна давність на поділ майна рахується не від розлучення, а від моменту, коли ви дізналися про порушення права.
Шлюбний договір: що можна, а що ні
Найпоширеніша модель — «кожному те, що оформлене на нього». Верховний Суд підтвердив: умова про особисту приватну власність на майно, яке подружжя набуде у майбутньому, є законною (ст. 97 СК України) і не порушує заборону передавати нерухомість за шлюбним договором, бо заборона зі ст. 93 СК стосується лише вже існуючої нерухомості. Важливо і те, що суд оцінює справедливість договору суворо на момент його підписання: «надзвичайно невигідне становище» (ч. 4 ст. 93 СК) — оцінна категорія, яку треба доводити доказами саме на дату укладення угоди. Те, що через роки все майно виявилося оформленим на одного з подружжя, само по собі договір недійсним не робить (постанови ВС № 755/5802/20, № 334/7687/21).
Друга важлива межа — кредитори. Шлюбний договір, укладений, коли борг уже прострочений, щоб вивести майно з-під стягнення, Верховний Суд кваліфікує як фраудаторний правочин — його можна визнати недійсним на вимогу кредитора (справа № 755/3563/21). Показово і «ретроспективне» застосування: якщо після відчуження майна без згоди другого з подружжя сторони уклали шлюбний договір з роздільним режимом на все майно, відчуження більше не вважається порушенням прав — скасовувати його немає сенсу, бо за договором частка все одно була б особистою власністю того, хто продав (постанова № 755/11605/21).
А якщо шлюбний договір, навпаки, визнає майно спільним — можна вимагати визначення часток по 1/2 без експертизи про технічну можливість поділу: позов про визначення ідеальних часток (ст. 70 СК) не дорівнює виділу частки в натурі за ст. 364 ЦК (справа № 760/18875/20).
Договір про поділ майна: скасувати «заднім числом» не вийде
Колишнє подружжя часу від часу намагається розірвати вже укладений договір про поділ: «я не знав закону», «думав, будинок залишається спільним», «мені не передали побутову техніку». Верховний Суд у обох ситуаціях став на бік стабільності угод. Помилка (ст. 229 ЦК) має існувати на момент правочину — незнання закону чи зміна ставлення до наслідків договору такою не є (постанова у справі № 661/1093/20). А невизначений перелік предметів домашнього вжитку сам по собі — не істотне порушення за ст. 651 ЦК, якщо сторона не намагалася узгодити список і не отримала прямої відмови (рішення у справі № 752/13657/21).
Борги подружжя: хто відповідає за кредит і позику
Це блок із найбільшою практичною цінністю. Аналіз: головні висновки:
- Договір позики, укладений одним із подружжя, не потребує згоди другого — отримання коштів у борг не є розпорядженням спільним майном (постанова ВС № 462/2589/14-ц).
- Перебування у шлюбі саме по собі не робить другого з подружжя боржником. Солідарна відповідальність виникає лише якщо доведено сукупність двох обставин: договір укладався в інтересах сім'ї і кошти реально використані на її потреби. Доводити це має кредитор (ч. 4 ст. 65 СК; № 369/1229/20).
- Якщо спільний борг погашено за рахунок спільних коштів — права на регрес до другого з подружжя немає; регрес (ст. 544 ЦК) можливий лише при погашенні боргу особистими коштами (справа № 522/14458/21).
- Право вимоги за договором позики — теж майно і теж підлягає поділу. Навіть якщо суд уже стягнув борг на користь одного з подружжя, але рішення не виконане, другий отримує 1/2 права вимоги — і це підстава для заміни стягувача у виконавчому провадженні, а не для грошової компенсації (постанова у справі № 755/12204/18).
- Кредит, узятий до шлюбу на нерухомість, не робить її спільною, навіть якщо його гасили зі спільних коштів. Але той, хто не був позичальником, має право на компенсацію половини сум, сплачених за кредитом у шлюбі (постанова Об'єднаної палати КЦС № 712/8602/19).
- Як показав аналіз практики, суд не може розділити борг по 1/2 без згоди банку: такий поділ — це заміна боржника, а переведення боргу можливе лише зі згоди кредитора (ст. 520 ЦК; постанова у справі № 645/989/22). Внутрішні розрахунки подружжя між собою допустимі, але вони банк не зв'язують і не обов'язкові для нього.
Поділ майна стосується і вашого бізнесу — ФОП, корпоративних прав, активів та доходів від підприємницької діяльності. Як ділиться бізнес — читайте окрему детальну статтю: "Поділ бізнесу між подружжям у разі розлучення".
Продаж спільного майна і «виведення» активів
Верховний Суд послідовно захищає співвласника, який не брав участі у правочині. Кілька жорстких сигналів:
- Квартиру, набуту у шлюбі (навіть пай у ЖБК, оформлений на одного), не можна продати на електронних торгах за особистим боргом одного з подружжя без попереднього виділу його частки — торги недійсні (справа № 711/744/23).
- Відчуження цінного спільного майна близькому родичу за заниженою ціною — класичний випадок недобросовісності набувача: правочин недійсний, реєстрацію скасовано, майно повертається у спільну власність (постанова ВС у справі № 317/2624/21 — Mercedes за 1,6 млн грн «проданий» доньці за 9 тис.).
- Штучний третейський розгляд, організований родичами, щоб створити фіктивний борг і забрати спільне майно, визнано зловживанням правами — рішення третейського суду скасовано (рішення у справі № 31-2401/23).
- Мирова угода про поділ майна, укладена щоб погіршити майновий стан боржника перед потерпілим (наприклад, у кримінальному провадженні), порушує права потерпілого — і він має право оскаржити її в апеляції, навіть не будучі учасником справи (постанова № 495/4522/20).
Особисте майно, яке «зросло» до спільного
Стаття 62 СК України дозволяє визнати особисте майно спільним, якщо його вартість суттєво зросла завдяки спільним витратам чи праці другого з подружжя. Верховний Суд уточнив межу: істотність — це коли первинний об'єкт «розчиняється» у новому, наприклад після капітальної добудови. А звичайне подорожчання через інфляцію чи ринок правового режиму не змінює взагалі (справа № 206/5629/19).
Позовна давність: три роки, але з якої миті
Два різні правила, які часто плутають:
- Вимоги про поділ майна після розлучення: тут все без змін, як ми раніше писали ще у 2021 році у статті "Поділ майна подружжя: про що говорить Верховний Суд?", - строк складає 3 роки не з моменту розірвання шлюбу, а з дня, коли один із колишнього подружжя дізнався або міг дізнатися про порушення свого права — зазвичай це момент виникнення спору про користування майном (ч. 2 ст. 72 СК; справа № 359/441/20). Іпотека або навіть судове рішення про звернення стягнення поділ не блокують.
- Оспорення правочинів з третіми особами (наприклад, удаваного договору дарування): давність обчислюється з дати правочину, і шлюб її не зупиняє (постанова у справі № 332/534/22). Категорично важливо не зволікати з перевіркою документів на нерухомість.
Процесуальні та виконавчі нюанси
Іпотекодержатель не є співвідповідачем у спорі про поділ майна, але може бути третьою особою; визначення часток іпотеку не припиняє, а другий з подружжя стає співіпотекодавцем (рішення ВС у справі № 523/8641/15). Розлучення не припиняє право спільної власності: після смерті колишнього чоловіка можна вимагати визнання права на свою 1/2 частку від спадкоємця за заповітом, не чекаючи спливу строку прийняття спадщини (судова справа № 726/679/20).
Поділ майна, зроблений лише щоб заблокувати стягнення, може оскаржити навіть виконавець (постанова № 509/84/14-ц), а при передачі неподільного спільного майна (авто) стягувачу співвласник-неборжник отримує компенсацію від недобросовісного співвласника, який не повідомив про правовий режим такого майна (постанова у справі № 463/13099/21).
Маєте неподільне спільне майно — автомобіль, який оформлений на одного з подружжя? Як ділити машину і що робити, якщо другий з подружжя уже її продав? Зверніть увагу на окрему публікацію нашого адвоката - "Як поділити автомобіль між подружжям при розлученні?" — варіанти та судова практика.
Головне з аналізу для практики — коротко
- Шлюбний договір з режимом роздільності дійсний; оцінюється на момент укладення, «невигідність» треба доводити.
- Шлюбний договір, укладений ухильно, щоб сховати активи від кредитора, — недійсний як фраудаторний.
- Шлюб не робить другого з подружжя автоматичним боржником: потрібні інтереси сім'ї + використання коштів на сім'ю.
- Поділити кредитний/іпотечний борг без згоди банку не можна.
- Продаж спільного майна без згоди — особливо родичам за заниженою ціною або через торги за особистий борг — ефективно скасовується.
- Ст. 62 СК: лише реальне капітальне поліпшення, а не інфляційне подорожчання, перетворює особисте майно на спільне.
- Давність: на поділ — з моменту спору; на оспорення правочинів — з дати правочину, і шлюб її сплив не призупиняє.
Спір про поділ майна? Кредит, «записаний» на одного з подружжя? Підозра, що другий без вашої згоди продає спільну нерухомість? Огляд практики Верховного Суду — це орієнтир, але кожна справа має свої обставини. Сімейна консультація досвідченого адвоката допоможе проаналізувати вашу ситуацію, звірити її з позиціями ВС і обрати стратегію до того, як спливуть строки давності.
Питання та відповіді (FAQ)
Чи можна шлюбним договором розділити майно, якого ще немає?
Відповідь: Так. Режим окремої приватної власності на майно, яке подружжя набуде у майбутньому, законний (ст. 97 СК України). Заборона зі ст. 93 СК стосується лише передачі вже наявного майна.
Чи відповідає дружина або чоловік за кредит, оформлений на другого з подружжя?
Відповідь: Ні, автоматично — не відповідає. Солідарна відповідальність виникає лише якщо кредитор доведе: позичальник діяв в інтересах сім'ї і кошти пішли на потреби сім'ї. Поділити сам борг навпіл без згоди банку суд не може.
Пройшло понад три роки після розлучення — чи можна ще поділити майно?
Відповідь: Можливо. Трирічна давність для поділу рахується не від дати розірвання шлюбу, а від дня, коли ви дізналися або могли дізнатися про порушення свого права — зазвичай від виникнення спору про користування майном.
Чи можна відібрати у покупця квартиру, яку колишній продав родичам за символічну ціну?
Відповідь: Так. Відчуження цінного спільного майна близькому родичу за заниженою ціною — визнана ознака недобросовісності набувача: такий правочин недійсний, реєстрацію скасовують, майно повертається у спільну власність.
Автор: Адвокат Тетяна Шапошнікова.
