На останній тиждень жовтня 2025 року можна констатувати, що українське законодавство зазнало суттєвих трансформацій, які охопили практично всі найважливіші сфери, від сімейних відносин до господарської діяльності та судоустрою. Ці зміни віддзеркалюють комплексну правову реформу, спрямовану на модернізацію нормативно-правової бази України з урахуванням європейських стандартів і сучасних потреб суспільства. У цьому узагальненні юристами наведено короткий опис ключових інноваційних положень та їх можливого практичного впливу на учасників цивільних, господарських та сімейних відносин; подаються результати попереднього правового аналізу та експертні думки адвокатів щодо таких законодавчих змін.
Рекодифікація Цивільного кодексу як крок до гармонізації приватного права
На початку третього тижня жовтня 2025 року відбулася досить важлива подія у правовій системі України: Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт №14056 про оновлення (рекодифікацію) Книги першої Цивільного кодексу України. Цей крок позначає новий етап у правовій реформі, спрямований на радикальне переосмислення фундаментальних принципів приватного права. Законопроєкт передбачає вибудовування нової редакції книги «Загальні положення» з детальною розробкою положень щодо загальних засад та джерел приватного права, суб'єктів та об'єктів приватних відносин, договорів, правочинів, представництва та строків позовної давності.
Первісною метою розроблення цього документа є не просто модернізація застарілих норм, а функціональна адаптація цивільного законодавства до цифрової ери. Законопроєкт запропонує нові механізми захисту особистих прав фізичної особи в цифровому середовищі, встановлює правила щодо захисту від ризиків штучного інтелекту, уточнює механізми захисту персональних даних, біометричних та генетичних даних, а також реалізацію права на забуття. Такий підхід розширює окремі особисті права юридичних осіб та розповсюджує їх на інших учасників приватних відносин.
Оновлення Цивільного кодексу, - як роз'яснює адвокат Ілля Шапошніков з власного досвіду - у практичній площині матиме системний вплив на укладення договорів, визначення правосуб'єктності юридичних осіб, захист прав у судах та встановлення справедливого розподілу ризиків при виконанні зобов'язань. Усім суб'єктам господарювання доведеться адаптувати свої стратегії та внутрішні процедури з урахуванням нових норм, особливо в частині цифрової ідентифікації та захисту персональних даних
.
Трансформація публічно-приватного партнерства: посилення механізмів інвестування
Офіційно набув законної сили Закон №4510-IX «Про публічно-приватне партнерство». Цей закон замінить законодавство про державно-публічне партнерство та вводить революційні підходи до залучення приватного капіталу в публічну інфраструктуру. Документ набирає повну чинність з 31 жовтня 2025 року та представляє частину євроінтеграційної ініціативи.
Новий закон спрощує бюрократизовані процедури підготовки та реалізації ППП-проєктів, передбачає гнучкіші механізми співпраці держави і бізнесу, дозволяє укладення договорів про об'єкти, які будуть збудовані або відновлені після військових дій. Розширюється перелік публічних партнерів, до яких відтепер належать державні та комунальні підприємства, що надає їм право ініціювати та реалізовувати ППП-проєкти від свого імені. Сектори застосування ППП поповнюються оборонною промисловістю, житловим будівництвом з передачею права власності приватному партнеру, охороною здоров'я й освітою. Механізм гібридного фінансування, виплати за експлуатаційну готовність та електронна платформа для реалізації проєктів перетворюють ППП на дієвий інструмент залучення інвестицій.
На практиці запровадження нового механізму ППП створює реальну можливість для приватних інвесторів і компаній залучити державні активи для комерціалізації та модернізації. Для бізнесу це означає розширення ринків та нові можливості отримання довгострокових грошових потоків; для держави – можливість залучити в економіку додаткові 8–10 млрд гривень щорічно при середньому виконанні по п'ять проєктів на область вартістю 50–100 млн грн кожен
- коментує адвокат Альва Прайвесі Сергій Куненко.
Сімейне право: скасування обмежень на розлучення та захист прав дитини
Однією з найбільш дискусійних та соціально значущих змін останніх років залишається трансформація норм Сімейного кодексу, що стосуються права на розлучення. Закон України від 20 листопада 2024 року офіційно скасував обмеження на розлучення під час вагітності та протягом одного року після народження дитини. Ця новела посилює принцип добровільності шлюбу та відповідає сучасним розумінням сімейних відносин.
Законодавець визнав, що розірвання шлюбу в період вагітності або коли дитині ще не виповнилось року має важливе значення для сімей, де існує домашнє насильство. Таке розлучення є першим кроком для захисту матері та дитини від фізичного та психологічного насильства. Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя при встановленні, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи їхніх дітей. Закріплюється норма про те, що заходи щодо примирення подружжя можуть застосовуватися судом лише за згоди обох з подружжя.
Крім того, розширюються положення щодо встановлення батьківства та правового статусу дітей, зокрема щодо захисту прав дітей, постраждалих внаслідок військових дій, та удосконалюються процедури усиновлення та опіки. Верховний Суд продовжує формувати послідовну судову практику стосовно спорів про поділ майна подружжя, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.
Адвокат Тетяна Шапошнікова вказує: Аналіз змін показує, що лібералізація умов розлучення надає жертвам домашнього насильства більше правових гарантій та забезпечує пріоритет захисту дітей. Проте суди матимуть більш складне завдання при встановленні обставин, що об'єктивно свідчать про неможливість подальшого спільного життя подружжя без значної шкоди
.
Судоустрій та судочинство: процесуальні інновації та єдність судової практики
Впродовж жовтня 2025 року Верховний Суд і Конституційний Суд України продовжили роботу над формуванням єдиних правових позицій, які напрацьовуються через об'єднані палати касаційних судів та Велику Палату Верховного Суду. Зокрема, 26 жовтня 2025 року Касаційний адміністративний суд розпочав програму щодо нового тлумачення процесуальних норм, до якої залучаються судді Верховного Суду, Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини. Це свідчить про міцний намір системи судочинства підвищити якість правозастосування та гармонізувати національну судову практику з європейськими стандартами.
27 жовтня 2025 року призначено засідання Вищої ради правосуддя, яка розглядатиме питання кадрового забезпечення судів та моніторингу їхньої діяльності. Верховний Суд же останніми місяцями опублікував низку оглядів судової практики у спорах щодо державної служби, закупівель, захисту прав на період військового стану та відшкодування збитків, завданих війною.
Конституційний Суд України продовжує розглядати конституційні подання щодо конституційності окремих положень пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу та подання Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України. Такі розгляди засвідчують постійний діалог між судовими інститутами стосовно удосконалення норм, які регулюють суспільні відносини, зокрема й сімейні та трудові.
Це означає, що таке зміцнення судової практики та формування єдиних правових позицій сприяють посиленню передбачуваності судових рішень та захисту прав сторін в судових процесах
, - відмічає юрист Софія Огієвич після проведеного аналізу, - а для учасників судочинства це означає ще й можливість краще передбачити результати своїх справ, спираючись на вироблену судами методологію та правові висновки
.
Господарське право: перехідний період після скасування Господарського кодексу
Хоча скасування Господарського кодексу України офіційно відбулося 28 серпня 2025 року, його відголоси й практичні наслідки продовжують визначати розвиток господарського законодавства жовтня та листопада. Закон №4196-IX, який вводить трирічний перехідний період до 28 серпня 2028 року, встановлює специфічні норми для юридичних осіб, зареєстрованих до дати набуття чинності. Значна частина положень Господарського кодексу або дублювала норми Цивільного кодексу та спеціальних законів, або ж втратила актуальність.
Без коректив, із втратою чинності Господарським кодексом, правовідносини тепер регулюються Цивільним кодексом України та спеціальними законами. Мін'юст України підкреслює: хоча оперативно-господарські санкції як поняття зникли з кодексу, сторони можуть і надалі передбачати їх у договорах, керуючись положеннями Цивільного кодексу (зокрема статтями 611, 615, 627, 628). Господарські договори, укладені до 28 серпня 2025 року, не анулюються автоматично і продовжують діяти за своїми умовами.
Роз'яснює юрист Альва Прайвесі Андрій Пісоцький: Перехідний період надає суб'єктам господарювання час для адаптації своїх договорів, внутрішніх процедур та систем управління до нових засад регулювання, встановлених лише Цивільним кодексом та спеціальним законодавством. Важливо переглянути наявні договірні конструкції, за можливості використовувати "новели" цивільного законодавства та впроваджувати інноваційні рішення для полегшення встановлення (закріплення) та виконання договірних зобов'язань
.
Податкові та соціальні зміни з 1 жовтня 2025 року
З 01 жовтня 2025 року набрав чинності Закон України №4536-IX, який вносить суттєві зміни до Податкового кодексу і низки інших законів. Закон впровадив нові вимоги до мінімального розміру середньої щомісячної зарплати або загального місячного оподатковуваного доходу для суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет та пальним.
Розширена пільга зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) для фізичних осіб-підприємців та інших самозайнятих осіб. Встановлено нові строки подання повідомлення про працевлаштування та звільнення, змінена методика розрахунку базової соціальної допомоги, введені нові правила здійснення переказів з картки на картку. З 1 жовтня вилучені з обігу монети номіналом 10 копійок, змінені правила перетину кордону та введено нові форми звітності для суб'єктів господарювання.
Держпраці отримала право проводити перевірки роботодавців на предмет вчинення мобінгу (цькування) на робочому місці. Національний банк актуалізував окремі вимоги про особливості застосування своїх нормативно-правових актів на ринку небанківських фінансових послуг під час дії військового стану.
Практичний вплив: Описані податкові та соціальні зміни потребують від певних роботодавців та підприємців негайного оновлення систем розрахунку заробітної плати, звітності та фінансового планування. Розширення повноважень Держпраці щодо моніторингу мобінгу вимагає від компаній посилення уваги до корпоративної культури та впровадження механізмів захисту від утисків у колективі.
Узагальнення
Правові трансформації кінця літа - осені, й зокрема жовтня 2025 року, посилюють тенденцію до модернізації всіх сфер нормативного регулювання в Україні. Рекодифікація Цивільного кодексу, запровадження нового механізму публічно-приватного партнерства, лібералізація норм сімейного права та удосконалення судочинства – це скоординовані кроки, спрямовані на посилення захисту прав усіх учасників суспільних відносин.
Юристи Альва Прайвесі узагальнюють: нові положення законодавства вимагають від фізичних осіб, бізнесу та державних установ активного переосмислення своїх правових стратегій та адаптації до змінених умов функціонування в правовому полі. Своєчасна адаптація до цих норм дозволить мінімізувати ризики та максимально використати нові можливості, що відкриваються перед учасниками господарських, цивільних та сімейних відносин.
