військовий облік 2023: що потрібно знати

Новий порядок військового обліку у 2023 році

Останнє оновлення: 29 січня 2023

30 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №1487 затвердив новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який містить ряд суттєвих змін. Постанова КМУ від 30 грудня 2022 р. набула чинності з дня її опублікування.

Основні зміни та нововведення щодо військового обліку у 2023 році

Віднині чимало процесів будуть цифровізовані. Наприклад, подавати відомості про себе для військкомату можна буде через "Дію" при декларуванні місця свого проживання (порядок та механізм ще має розробити Міноборони). Однак, інформації коли саме ця функція запрацює належним чином наразі ще немає – вказують юристи АО Альва Прайвесі.
Приймати на роботу або навчання військовозобов'язаного зможуть лише після пред'явлення ним актуального військового квитка (у тому числі через "Дію") або ж після постановки на військовий облік. Крім того, на керівників підприємств поклали обов'язок сповіщати працівників про виклик та доводити відповідний наказ про це їм під підпис. Разом з тим, центри зайнятості також будуть подавати інформацію про безробітних військовозобов'язаних до відповідних органів Міноборони.
Внесено зміни й відносно українців, які перебувають закордоном. Так, дипломатичні установи відтепер будуть вести військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають за кордоном. До того ж, консульські установи сприятимуть їх поверненню в Україну під час мобілізації, у воєнний час та особливий період. Юристи Альва Прайвесі зауважують, що законодавчо регламентованої процедури сприяння поверненню військовозобов'язаних до України наразі немає, як і не врегульовані питання яким чином та у яких саме випадках консульська установа має сприяти такому поверненню.
Новий порядок передбачає, що на військовий облік мають ставати призовники від 16 років (тобто у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років.

Військовий облік за кордоном

Відтепер закордонні дипломатичні установи України:

інформують громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призивного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;
сприяють поверненню військовозобов'язаних та резервістів до України у разі проведення мобілізації та під час воєнного стану (в особливий період);
повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку;
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за відповідним списком. Список зберігається у закордонній дипломатичній установі України протягом п'яти років.
У разі, якщо громадянин України перебуває за кордоном не більше трьох місяців, він може не ставати на військовий облік.

Військовий облік жінок

Нарешті було належним чином врегульовано ведення військового обліку жінок, щодо якого протягом всього 2022 року було багато розмов, непорозумінь та навіть сварок. Нагадаємо, що зокрема між службовцями Міністерства оборони та представниками Верховної Ради (народними депутатами, що входять до профільного комітету) неодноразово виникати непорозуміння щодо врегулювання цього питання.

Тепер на військовий облік також повинні ставати жінки, але лише які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, та за власним бажанням – жінки, які мають спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міністерством оборони України. Всі інші жінки на такий облік можуть не ставати.

Жінки-лікарі або фармацевти, які не перебували на військовому обліку до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськові до кінця 2026 року.

Облік призовників та військовозобов'язаних "по новому" – коментарі експертів

Як завжди головним питанням є практична реалізація нововведень, адже одна справа – прописати закон чи підзаконний акт, а зовсім інша – повністю та належним чином здійснити його практичну реалізацію таким чином, щоб він працював саме так, як і задумувалося авторами таких норм.

А з численних коментарів зрозуміло, що з цим вже багато років в Україні є чималі проблеми. Тому, на думку експертів Альва Прайвесі, реалізувати на практиці більш-менш нормальну дію нововведень можна буде не раніше літа 2023 року.

Тут питання і до впровадження відповідних програмних змін до застосунку "ДІЯ", і до налагодження захищеного обміну інформацією на цифровому рівні як зі сторони дипломатичних установ та центрів зайнятості, так і зі сторони військкоматів. Ще й так, щоб не було помилок!

Також багато питань виникає до можливості дип. установ України за кордоном за наявного матеріального і технічного забезпечення здійснювати нові і незвичні для них функції військового обліку.

Окремим проблемним пунктом можна визначити для консульських установ й людський фактор. Адже наявний кількісний склад їх персоналу ще у 2022 році (з урахуванням величезної кількості громадян України, що виїхали за кордон) перестав справлятися з покладеними на них законом обов'язками та прямими функціями, що їм притаманні.

А покладення нових функцій потребує як мінімум збільшення чисельності працівників (розширення штату), а для нормального їх впровадження – також час, необхідний для навчання таких нових кадрів.

І на останок, адвокати Альва Прайвесі наголошують, що з прийняттям нового Порядку військового обліку можна очікувати також змін щодо правил перетину кордону / виїзду за кордон України осіб, які підпадають під дію цього порядку, і навіть – посилення державного контролю в цій частині.

На практиці ж для звичайних людей з урахуванням введеного в Україні військового стану всі ці нововведення можуть вилитися просто в ще більше ускладнення виїзду за кордон та посилення корупційної складової в цій сфері.