Зміни в роботі судів в умовах війни

Останнє оновлення: 29 січня 2023

Судочинство в Україні, як й інші сфери, зазнало певних змін після 24 лютого 2022 року. Повномасштабне російське вторгнення, запровадження воєнного стану на території нашої країни, вимушене призупинення роботи деяких судів – це все напряму відобразилось на правовідносинах та інституціях в державі. Зміни відбулися у законодавчому регулюванні, певних нюансах судової практики та в деяких випадках у територіальній юрисдикції судів.

Відновлення функціонування судочинства

В середині вересня 2022 року відбувся Х Міжнародний судово-правовий форум, в якому крім інших експертів взяли участь судді Верховного Суду. На форумі обговорювали актуальні проблеми судочинства в Україні під час війни, виклики з якими стикається вся судова система в цих умовах, адаптація до цих умов та поступове відновлення функціонування інституцій цієї системи. Зокрема експерти зазначили, що подекуди судді продовжували свою роботу та розглядали невідкладні справи навіть на територіях, на яких уже велись активні бойові дії. Це все робилося задля забезпечення життєдіяльності, функціонування певних територіальних громад та критичної інфраструктури.

Учасники зустрічі вказують, що після 24 лютого в певних громадах кількість звернень до судів наближалася до нуля, вся судочинна система сповільнювалась. Та поступово, з визволенням від окупантів наших територій, після 1 квітня 2022 року суди змогли активізувати свою роботу, адаптуватися до нинішніх реалій, перейти до максимально безпечних умов діяльності системи як для самих працівників, так і для громадян.

Динаміка надходження звернень зростає щомісяця, а на момент проведення Форуму вже досягла майже 90% від довоєнного рівня. Проте за даними учасників зустрічі, в деяких справах, які потребують прямої участі сторін в засіданнях, швидкість відновлення звернень значно менша.

Дані Верховного Суду за І півріччя поточного року наочно показують темпи відновлення функціонування судової гілки влади в Україні – констатують юристи Альва Прайвесі. Зокрема були оприлюднені відомості щодо роботи місцевих господарських судів. Саме за цими цифрами можна побачити темпи відновлення функціонування судочинної системи за теперішніх умов. Так, із кількості в 23,7 тис. розглянутих господарськими судами справ, становлять:

14,3 тис. (60,6%) – майнові спори;
4,1 тис. (17,1%) – щодо банкрутства;
0,9 тис. (3,7%) – пов'язані із земельними відносинами;
0,7 тис. (3,1%) – укладення, зміна, розірвання договорів чи визнання їх недійсними;
0,3 тис. (1,4%) – захист прав власності;
0,3 тис. (1,4%) – щодо корпоративних відносин;
250 (1,1%) – із застосуванням антимонопольного законодавства;
210 (0,9%) – пов'язані з інтелектуальною власністю;
2,5 тис. (10,7%) – інші спори.

Актуальні зміни функціонування судів в умовах війни

Судова гілка влади у період воєнного стану зазнала значного впливу війни, її наслідків. Через це в деякі процеси правовідносин та здійснення судочинства були внесені певні корективи. Розглянемо найсуттєвіші з них:

Зміна територіальної підсудності. У зв'язку з веденням активних бойових дій, тимчасової окупації на деяких територіях нашої країни, відбулися зміни у територіальній підсудності судових справ. Зокрема, на сьогодні ряд судів на Донеччині (13), Луганщині (16), Запоріжжі (18), Херсонщині (23), Харківщині (20), Миколаївщині (2), Сумщині (2) були вимушені призупинити свою діяльність, а судові справи змінити територіальну підсудність. Слід зазначити, що станом на 20.09.2022 суди або повністю, або частково відновили свою роботу в Київській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Житомирській, Харківській областях.
Процесуальні строки. Верховний Суд зазначає, що всі питання щодо відновлення процесуального строку, якщо на його пропуск вплинули пов'язані із війною чинники, вирішуються окремо в кожній конкретній ситуації. Суд має переглянути та врахувати наведені доводи заявника про поновлення процесуального строку. Аналізуючи судову практику, адвокати Альва Прайвесі зазначають, що саме по собі посилання на запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуальних строків, тому важливо детально навести обставини, які перешкоджали учаснику судового процесу вчасно виконати свої обов'язки.
Строки позовної давності. Окремим пунктом доповнень в ЦК України щодо дії норм на період воєнного стану було винесено строки давності. В статтях 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України установлені ці строки. Пролонгація строків можлива за належного обґрунтування поважності підстав пропуску термінів.
Дистанційне судочинство. Онлайн-формат роботи судів почав запроваджуватися ще за часів початку пандемії Covid-19 та карантинних обмежень, пов'язаних із нею, така практика продовжилась й в умовах війни. Окрім раніше запроваджених практик ведення засідання без виклику сторін за допомогою відеоконференцій, активно використовуються і ресурси «Електронного суду». За їх допомогою учасники справи чи їх законі представники можуть подавати / отримувати документи, вивчати матеріали справи, отримувати актуальні відомості щодо ходу розгляду справи і т.і.